Буковина Новини

новини твого міста

Інстаграм Новости

Центр устояв: попри зсув праворуч, помірковані групи зберегли контроль над Європарламентом – портал новин LB.ua

Центр устояв: попри зсув праворуч, помірковані групи зберегли контроль над Європарламентом - портал новин LB.ua

Фото: EPA-EFE/CLEMENS BILAN Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн виступає під час конференції про відновлення України в Берліні, Німеччина, 11 червня 2024 року

Урсула фон дер Ляєн після оголошення попередніх результатів виборів заявила, що ЄНП є якорем стабільності й побудує бастіон проти радикальних правих і лівих сил. Вона також запевнила, що «центр тримається, але також правда, що крайні ліві й праві отримали підтримку, і саме тому результат покладає велику відповідальність на центристські партії». 

Уже найближчим часом візьмуться створювати коаліцію, і найочікуванішим результатом буде поновлення партнерства європейських центристів. Щоправда, Урсула фон дер Ляєн під час виборчої кампанії намагалася перестрахуватися й загравала з правими силами, зокрема, Джорджією Мелоні та її групою «Європейські консерватори та реформісти».

Європарламент: що потрібно знати

Центр устояв: попри зсув праворуч, помірковані групи зберегли контроль над Європарламентом - портал новин LB.ua

Фото: EPA-EFE/RONALD WITTEK Члени Європейського парламенту стоять, слухаючи гімн ЄС, під час офіційного засідання з нагоди 20-ї річниці розширення ЄС, 24 квітня 2024 року

Європарламент — законодавчий орган Європейського Союзу, депутатів якого обирають прямим голосуванням громадяни всіх країн ЄС. Кількість депутатів від кожної з 27 країн блоку визначає чисельність її населення, при цьому найменші країни отримують дещо більше місць. Парламент попереднього скликання налічував 705 депутатів, обраний у 2024-му — 720, оскільки Франція, Іспанія та Нідерланди отримали по два додаткові місця, Австрія, Бельгія, Польща, Словенія, Словаччина, Фінляндія, Латвія, Ірландія та Данія — по одному. 

Найбільше представників мають Німеччина — 96, Франція – 81, Італія – 76, Іспанія – 61 й Польща — 53. Найменше — Кіпр, Люксембург і Мальта — по 6 представників.

Центр устояв: попри зсув праворуч, помірковані групи зберегли контроль над Європарламентом - портал новин LB.ua

Фото: www.politico.eu Результати виборів до Європарламенту

Європейський парламент:
— затверджує бюджет ЄС;
— ратифікує міжнародні угоди;
— затверджує президента Європейської комісії;
— контролює Єврокомісію (може висловлювати їй вотум недовіри); Європейський парламент не має права законодавчої ініціативи й лише розглядає проєкти, які пропонує Європейська комісія. Парламент може погодити документ, відхилити його або ж запропонувати свої доповнення — їх повинна погодити Рада ЄС.

Політичні групи

У попередньому скликанні Європарламенту було сім наднаціональних політичних груп:

Європейська народна партія (ЄНП) 
176 місць у минулій каденції, 186 за підсумками виборів-2024.
Ідеологія — християнська демократія, консерватизм.
Найбільші партії — німецька коаліція ХДС/ХСС, іспанська Народна партія та польська «Громадянська платформа» прем’єр-міністра Дональда Туска.

Прогресивний альянс соціалістів і демократів (СіД) 
139 місць у минулій каденції, 135 за підсумками виборів-2024.
Ідеологія — соціал-демократія, демократичний соціалізм.
Найбільші партії — Іспанська соціалістична робітнича партія прем’єр-міністра Педро Санчеса, італійська Демократична партія та Соціал-демократична партія Німеччини канцлера Олафа Шольца.

Оновити Європу 
102 місця в минулій каденції, 79 за підсумками виборів-2024.
Ідеологія — лібералізм і єврофедералізм.
Найбільша партія — «Відродження» президента Франції Емманюеля Макрона.

Зелені — Європейський вільний альянс
72 місця в минулій каденції, 53 за підсумками виборів-2024.
Ідеологія — екополітика, регіоналізм і права меншин.
Найбільша партія — німецька «Союз 90/Зелені».

Європейські консерватори та реформісти (ЄКР)
69 місць у минулій каденції, 73 за підсумками виборів-2024.
Ідеологія — консерватизм і націонал-консерватизм.
Найбільші партії — польська «Право і справедливість» Ярослава Качинського й італійська «Брати Італії» прем’єр-міністра Джорджії Мелоні.

Ідентичність і демократія
49 місць у минулій каденції, 58 за підсумками виборів-2024.
Ідеологія — націоналізм, правий популізм, євроскептицизм.
Найбільші партії — італійська «Ліга» й французька «Національне об’єднання» Марін Ле Пен.

Ліві
37 місць у минулій каденції, 36 за підсумками виборів-2024.
Ідеологія — демократичний соціалізм, комунізм, лівий популізм.

Також у Європарламенті попереднього скликання 61 депутат не увійшов до жодної групи або був виключений з них. У новообраному складі таких буде сто.

Центр рухатиметься праворуч

Відчуваючи зростання рівня підтримки ультраправих, християнські демократи Урсули фон дер Ляєн напередодні виборів змістилися правіше в питаннях міграції та клімату — і були винагороджені тим, що залишилися найчисленнішою групою в парламенті. І хоч ЄНП, імовірно, відтворить попередню коаліцію із соціалістами й лібералами, вона також буде домовлятися в деяких важливих для себе питаннях з партіями правого спектра, якщо зможе зробити це, не відштовхнувши центристських союзників. Зокрема, можна очікувати змін в економічній, соціальній та екологічній політиці ЄС.

Центр устояв: попри зсув праворуч, помірковані групи зберегли контроль над Європарламентом - портал новин LB.ua

Фото: EPA-EFE/ANNA SZILAGYI Головний кандидат від ХСС голова групи ЄНП у Європейському парламенті Манфред Вебер (ліворуч), президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн і прем’єр-міністр Баварії Маркус Зедер на мітингу ХДС/ХСС під час виборів до Європарламенту, 7 червня 2024 року

Німецькі «Союз 90/Зелені», які у 2019 році здобули колосальну підтримку — 20 % — завдяки численним кліматичним протестам й у минулому скликанні парламенту здійснили низку ініціатив у рамках Зеленого курсу ЄС, цього разу зазнали поразки й отримали лише 12 %, оскільки старші виборці відчули на власних гаманцях ціну «зеленого переходу», а молоді перейшли до партій, що яскравіше уособлюють боротьбу з істеблішментом — до ультраправої «Альтернативи для Німеччини», яка набрала 16 % голосів, й ультралівого Альянсу Сари Вагенкнехт — 6 %.

Оскільки підтримка зелених знизилася у Франції та інших країнах, ця поразка значно вплине на політику ЄС у сфері зміни клімату, яка досі залишається найрадикальнішою у глобальному вимірі. Імовірно, замість не надто популярних екологічних тем ЄНП просуватиме питання правого порядку денного, зокрема, у сфері безпеки, оборони й міграційної політики.

Правий марш і перспективи «супергрупи»

Більшість надбань правих й ультраправих зосереджені в країнах-лідерах ЄС з великою кількістю євродепутатів: Франції, Німеччині й Італії. Однією з тріумфаторок виборів стала партія «Національне об’єднання», що набрала у Франції понад 31 % голосів, завдавши болісної поразки «Відродженню», у котрої менш ніж 15 %. Партія Марін Ле Пен відтепер провідна ультраправа сила в Європарламенті. Натомість дітище Макрона, група «Оновити Європу», яка відігравала ключову роль у попередній коаліції, після поразки зменшить свій вплив, що ускладнить президентові Франції просування свого бачення європейської політики в Брюсселі. 

Партія «Брати Італії» прем’єр-міністра Джорджії Мелоні набрала майже 29 %, відібравши голоси в «Ліги», яку очолює прихильник Путіна Маттео Сальвіні: колись провідна сила групи «Ідентичність і демократія» втратила 21 з 29 місць. 

Центр устояв: попри зсув праворуч, помірковані групи зберегли контроль над Європарламентом - портал новин LB.ua

Фото: EPA-EFE/Riccardo Antimiani Прем’єр-міністр Італії Джорджія Мелоні під час закриття кампанії партії Fratelli D’Italia перед виборами в Європарламент

Ле Пен уже закликала Мелоні об’єднатися у праву «супергрупу» в Європарламенті. Партія Ле Пен навіть розірвала стосунки з «Альтернативою для Німеччини» після того, як один її лідер, євродепутат Максиміліан Кра заявив, що не вважає членів СС злочинцями. Однак у понеділок «Альтернатива» виключила Максиміліана Кра зі своєї делегації, що, скоріш за все, відкриє партії шлях до групи «Ідентичність і демократія».

Гіпотетичне об’єднання правих могло б стати другою за величиною силою Європарламенту: згідно з попередніми результатами, праві й ультраправі партії отримають 160–170 місць у парламенті: 73 — у «Європейських консерваторів та реформістів», 58 — в «Ідентичності і демократії», серед неафілійованих ультраправих — 15 місць в «Альтернативи для Німеччини», 10 у «Фідесу» Віктора Орбана, шість у польської «Конфедерації», три в болгарського «Відродження». 

Проте суперечності в позиціях правих роблять перспективи об’єднатися вкрай малоймовірними. 

Партії, які входять до групи «Європейські консерватори та реформісти», — переважно помірковані праві, вони виступають із позицій м’якого євроскептицизму. Більшість політичних сил цієї групи підтримують Україну, хочуть допомагати їй, виступають проти поступок РФ, зокрема партії-лідери — польська «Право і справедливість» і «Брати Італії» прем’єр-міністра Джорджії Мелоні, яка значно посилить свій вплив у новому скликанні Європарламенту. Мелоні під час виборчої кампанії демонструвала готовність співпрацювати з партіями центру. 

Кандидатки-українки від Італії на виборах у Європарламент: «Нам час діяти»

До групи консерваторів прагне долучитися «Фідес» Віктора Орбана, однак Мелоні досі блокувала цей процес через позицію партії та її лідера щодо російської агресії. Саме тому «Європейські консерватори та реформісти» критикували своїх ідеологічних сусідів з групи «Ідентичність і демократія». 

Учасники «Ідентичності і демократії» переважно симпатизують Росії та виступають проти підтримки України. Утім ядро об’єднання — «Національне об’єднання» Марін Ле Пен — поступово пом’якшує риторику щодо України й навіть спромоглася засудити агресію Росії. 

Друзі Путіна в меншості 

Центр устояв: попри зсув праворуч, помірковані групи зберегли контроль над Європарламентом - портал новин LB.ua

Фото: EPA-EFE/Vivien Cher Benko Віктор Орбан під час вечірки партії «Фідес» після виборів до Європейського парламенту й місцевих виборів в Угорщині, 10 червня 2024 р.

Загалом партії, які виступають проти підтримки України — і з правого, і з лівого крила, — отримають приблизно 150 місць із 720. Найвагоміші з них — французьке «Національне об’єднання» (30 місць), німецька «Альтернатива для Німеччини» (15), угорський «Фідес» (10), «Нескорена Франція» (9), італійська «Ліга» (8), німецький Альянс Сари Вагенкнехт (6), Австрійська партія свободи (6), польська «Конфедерація» (6), Альянс за союз румунів (6), нідерландська Партія свободи (6), Соціал-демократична партія Австрії (5), словацький «Курс — соціальна демократія» (5). 

Умовна «коаліція Путіна» не зможе поставити під сумнів європейський консенсус щодо російської агресії, хоч виступів на користь Кремля та проросійських акцій у Європарламенті не бракуватиме.

Вплив виборів на внутрішню політику

За підсумками виборів вагомі зміни відбуваються на національному рівні у трьох країнах ЄС — Франції, Бельгії та Угорщині.

З позитивного для України — блок «Фідес» — ХДНП Віктора Орбана набрав менш ніж 45 % й отримав 11 місць із 21. Це найгірший результат партії на виборах до Європарламенту за всю її історію. У той самий час нещодавно створена опозиційна партія «Тиса» здобула майже 30 % голосів і 7 місць. Її очільник Петер Мадяр, донедавна незначний чиновник в уряді, набув популярності на темах корупції та зловживанні владою «Фідесу» і став реальним конкурентом партії Орбана на наступних парламентських виборах у 2026 році. 

Прем’єр-міністр Бельгії Александер де Кроо оголосив про відставку після поразки його партії на національних виборах, де вона набрала 5,5 %, і виборах до Європарламенту — 5,8 %. В обох випадках перші два місця вкотре зайняли партії, що виступають за незалежність Фландрії, однак поки що вони не мають достатньо впливу, щоб реалізувати свою програму.

Соціал-демократична партія Німеччини канцлера Олафа Шольца продемонструвала найгірший результат в історії — трохи менше ніж 14 %. Загалом партії урядової коаліції сумарно набрали 31 % голосів, лише трохи більше за результат ХДС/ХСС, що навряд чи дає хороші надії канцлеру на переобрання на федеральних виборах у жовтні 2025 року. 

Однак найвагоміші для України події в ЄС найближчого місяця відбуватимуться у Франції. Успіх партії Марін Ле Пен (понад 31 % голосів) і поразка «Відродження» (менш ніж 15 % голосів) президента Емманюеля Макрона спонукали останнього розпустити національний парламент й оголосити позачергові вибори на 30 червня. 

Центр устояв: попри зсув праворуч, помірковані групи зберегли контроль над Європарламентом - портал новин LB.ua

Фото: EPA-EFE/TERESA SUAREZ Президент Емманюель Макрон оголошує про своє рішення розпустити парламент і призначити вибори, Париж, Франція, 12 червня 2024 року.

Зараз соціологічні опитування демонструють, що підтримка президентської сили спала з 26 % на виборах 2022 року до 19 % на тлі прогресу «Національного об’єднання» з 19 % у 2022-му до 34 % цьогоріч. Макрон вирішив не ігнорувати закликів ультраправих до позачергових виборів, оскільки розуміє, що це лише послабить позиції і його, і партії протягом трьох років до чергових парламентських та президентських виборів у 2027 році, на яких він уже не балотуватиметься, однак прагне висунути наступника зі своєї політсили — Габріеля Атталя. 

Розпустивши парламент і призначивши вибори, Макрон, скоріш за все, розраховує на коаліцію з лівими партіями, щоб протистояти загрозі ультраправих, або ж справді готовий віддати право формувати уряд партії Ле Пен, сподіваючись, що перебування при владі знищить рейтинги «Національного об’єднання» до 2027-го. 

Інші політичні сили Франції відреагували на такий розвиток подій моментально. Спочатку провідні ліві рухи — проєвропейська Соціалістична партія та євроскептична «Нескорена Франція» — разом з іншими лівими й зеленими партіями створили єдиний блок «Новий народний фронт», щоб формувати спільний список на виборах до парламенту. За попередніми опитуваннями, цей блок претендує на 30–31 % голосів. 

Макрон грається з долею Франції: пан або пропав

У відповідь на це очільник правоцентристської сили «Республіканці» Ерік Сьотті заявив, що прагне виступити на виборах «єдиним фронтом» з «Національним обʼєднанням», оскільки партія Марін Ле Пен найбільш ідеологічно близька. Уже кілька представників партії в обох палатах парламенту — зокрема, лідер фракції в Сенаті Жерар Ларше й лідер фракції в Національній асамблеї Олівʼє Марло — засудили це рішення й запевнили, що добиватимуться відставки Сьотті.

Лідери ж німецької ХДС/ХСС, найбільшої сили в ЄНП, оголосили: якщо республіканці підуть на альянс із Ле Пен, їх виключать з групи в Європарламенті. 

Франція на найближчі місяці зануриться у виборчу кампанію та післявиборчі внутрішньополітичні ігри, результати яких можуть вплинути на зовнішньополітичний курс Парижа. І це поки що найважливіший наслідок виборів до Європейського парламенту для нашої країни.

Центр устояв: попри зсув праворуч, помірковані групи зберегли контроль над Європарламентом - портал новин LB.ua

Олександр Базар

Источник: lb.ua

ЗАЛИШИТЬ ВІДПОВІДЬ

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *