Кінопрем’єри тижня: музичний байопік «Месьє Азнавур» і біблійна драма «Мати Христа» | Mind.ua
Історія життя культового французького артиста й містичний трилер з Ентоні Гопкінсом у стилі Терренса Маліка
212переглядів Наталія Серебрякова, 12 грудня 2024, 20:30 Поділитися
Кадр зі стрічки «Месьє Азнавур».
Цього тижня у вітчизняний прокат вийшли дві різні драми: одна – про відомого шансоньє і композитора Шарля Азнавура, а друга – про мати Христа Марію.
Докладніше – в огляді Mind.
«Месьє Азнавур»
Сюжет. Фільм розповідає про життя і творчість легендарного співака Шарля Азнавура, його шлях від бідного дитинства до світової слави, про життя у Парижі та Нью-Йорку, тріумфи й невдачі, а також відданість мистецтву до останнього подиху.
У ролях: Тагар Рахім («Мадам Павутина», «Наполеон»), Віктор Мотеле («Хто ти, Філіпе?», «Емілі в Парижі»), Тіффані Гофстеттер («Субстанція»).
В українському прокаті: з 12 грудня 2024 року.
Бекграунд. Пісні знаменитого французького шансоньє та композитора вірменського походження виконували Едіт Піаф і Боб Ділан, а в дуеті з ним співали Френк Сінатра, Селін Діон, Лучано Паваротті та Патрісія Каас.
Режисерами виступили Мехді Ідір та Ґран Кор Маляд. Цей дует особисто схвалив сам Азнавур. Створення фільму підтримала також родина артиста: син Міша та зять Жан-Рашид Калюш виступили співпродюсерами.
У головній ролі – Тагар Рахім (відомий за «Наполеоном» та «Мадам Павутиною»), який настільки віддано підійшов до ролі, що присвячував по 6-8 годин щодня заняттям вокалом та фортепіано. Також у процесі підготовки до ролі Рахім годинами передивлявся інтервʼю та документальні фільми про свого героя. Він особисто проінтервʼював дружину, доньок, сина та сестру Азнавура. Актор назвав цю роль найскладнішою у своїй карʼєрі.
Перша частина стрічки досліджує ранні роки життя Шарля Азнавура. Народжений у бідній вірменській сім’ї, він з дитинства мріяв стати великою постаттю у світі французької музики, подібно до Едіт Піаф чи Шарля Трене.
Та його шлях до успіху був непростим: Шарль часто стикався із критикою через свою зовнішність, грубий голос і нетиповий стиль виконання. У фільмі показується, як партнерство з піаністом П’єром Рошем стало поворотним моментом у кар’єрі Азнавура, а знайомство з Едіт Піаф подарувало шанс виступати перед великою аудиторією.
Друга частина фільму заглиблюється у складні наслідки зростання популярності французького шансоньє. Після того як пісня Je M’Voyais Deja приносить йому перший великий успіх, Азнавур повністю присвячує себе творчості, залишаючи сім’ю, друзів і навіть кохання позаду. Його професійні здобутки супроводжуються особистими трагедіями, серед яких смерть сина Патріка, з яким співак так і не встиг встановити близькі стосунки…
Рейтинг стрічки на IMDb – 7,4 з 10.
Вам сподобається, якщо: ви любите байопіки про видатних людей та їхню часто трагічну долю; полюбляєте французькі кіно й естраду. Творці використовують традиційні елементи біографічного кіно – часові стрибки, підкреслення ключових тріумфів і музичні хіти у важливих сценах.
Вам не сподобається, якщо: ви не готові дивитись правдиве кіно без прикрас про культового артиста. На відміну від типової історії успіху, цей фільм показує, що професійні досягнення не дали Азнавуру позбутися внутрішньої самотності, і що він був глибоко нещасною людиною.
Головна причина подивитися: це складний портрет легендарного співака і композитора. Відомий своїм внеском у французьку музику, Азнавур тут постає не лише як ікона сцени, але і як трагічна особистість, яка пожертвувала особистим життям заради творчості та слави. Блискуча робота творців картини, а особливо – актора Тагара Рахіма, і майстерність оператора Брехта Гойвартса змушують глядачів задуматись, чи справді іноді успіх вартує великих жертв.
«Мати Христа»
Сюжет. Сюжет знайомий кожному, хто читав Новий Завіт. Марія, молода єврейська дівчина, змушена протистояти суспільному осуду після дивовижного зачаття. Вона та її чоловік Йосип стикаються з погрозами натовпу і гоніннями з боку царя Ірода, який боїться втратити владу через пророцтва про народження Месії.
У ролях: Ентоні Гопкінс, Ноа Коен, Ідо Тако, Хілла Відор, Стефані Нур, Гудмундур Торвальдссон.
В українському прокаті: з 12 грудня 2024 року.
Бекграунд. Режисер Ді Джей Карузо прагнув створити історію, яка не тільки відображає божественну природу Марії, але й нагадує про її людяність. За його словами, завдання полягало в тому, щоб стерти дистанцію між глядачами і біблійними персонажами, зробивши останніх ближчими та зрозумілішими.
Фільм вирізняється винятковою роботою оператора Гевіна Струтерса, який створив візуальні образи, які дійсно вражають. Натурні зйомки в Марокко додають стрічці природного колориту, а вітер і світло стали несподіваними спецефектами, що підсилюють емоційну глибину сцен.
Карузо зізнається, що черпав натхнення у Терренса Маліка, відомого своїм поетичним візуальним стилем.
Особливу увагу режисер приділив людському виміру Марії, а виконувачка головної ролі Ноа Коен вражає своєю грацією і силою. Карузо вибрав її за природну красу, спокій і глибину емоцій. Її Марія – це не пасивна свята з піднятим до небес поглядом, а сильна і впевнена жінка, яка приймає важке покликання. Її стосунки з Йосипом (якого майстерно зіграв Ідо Тако) показані не лише як духовні, а і як людські, з романтичними, але чистими почуттями.
Рейтинг стрічки на IMDb – 5,3 з 10.
Вам сподобається, якщо: ви готові до сміливого переосмислення образу матері Христа. Найкращі моменти фільму з’являються ближче до фіналу. Зокрема сцена втечі немовляти Ісуса від мечів солдатів Ірода серед палаючого Вифлеєма дійсно вражає своєю драматичністю. Також незважаючи на обмежений бюджет, фільм виглядає дорого і вишукано.
Вам не сподобається, якщо: ви не любите біблійні епічні історії. Фільм уже зіткнувся з критикою з боку глядачів: одні незадоволені тим, що роль Марії грає ізраїльська акторка, а інші сперечаються про художні інтерпретації біблійних подій. Ноа Коен подекуди виглядає надто передбачуваною і схильною до побожних висловів. Хоча її роль як майбутньої матері Бога є зрозумілою, деякі діалоги викликають суперечливі відчуття.
Мюзикл «Подорож до Вифлеєма» з Антоніо Бандерасом у ролі Ірода, випущений минулого року, здається значно динамічнішим і захопливішим вибором для любителів подібних історій.
Головна причина подивитися: це не лише кінематографічна історія, а й потужна духовна подорож, що розповідає про силу віри, сміливість і жертовність. Цей фільм кидає виклик стандартам релігійного кіно, поєднуючи емоційну глибину з видовищністю. А Ентоні Гопкінс у ролі Ірода демонструє тонку гру між маніакальною люттю і страхом перед неминучим.
Источник: mind.ua