Фото: EPA/UPG Салман Рушді на події «Література в тумані» в Австрії, 8 жовтня 2006 року

Салман Рушді — ключова постать сучасної англомовної літератури, чиї твори уособлюють культурний діалог між Сходом і Заходом. Його роман «Сатанинські вірші» (1988) став однією з найбільш суперечливих книг у новітній історії через нестандартне трактування ісламу: автор інтерпретував окремі моменти з біографії пророка Мухаммеда, спираючись на думки середньовічних ісламських мислителів. Це викликало обурення в мусульманському світі, і роман заборонили у багатьох країнах. На адресу письменника почали надходити погрози, тому він змушений був жити під захистом британської влади. У 1989 році аятолла Хомейні видав фетву, в якій назвав вбивство Рушді богоугодною справою. Протягом років різні радикальні ісламські організації оголошували нагороди за вбиство Рушді. А в серпні 2022 року під час літературного заходу в Нью-Йорку на Рушді напав чоловік і завдав йому понад 40 ножових поранень. Письменник втратив зір на одне око, але вижив. 

Цей страшний досвід зробив Рушді символом стійкості та свободи слова. У квітні цього року письменник опублікував мемуари «Ніж: Роздуми після замаху на вбивство», де описав свій шлях до фізичного та емоційного зцілення. Романи Рушді, відзначені престижними нагородами (зокрема Букерівською премією та премією «Букер Букерів»), утворюють складний метатекст, у якому взаємодіють різні культурні традиції, художні стилі й світоглядні парадигми.

Фото: EPA/UPG Салман Рушді на презентації своїх мемуарів «Ніж: Роздуми після спроби вбивства» про напад на сцені, який ледь не забрав його життя у 2022 році та спричинив втрату зору на праве око, Берлін 16 травня 2024 року.

Центральним нервом творчості Рушді є питання гібридної ідентичності: пошук балансу між східними цінностями та західними уявленнями. У його текстах ці стереотипи трансформуються, створюючи унікальний художній простір, де виникає новий тип культурного самоусвідомлення. Ця криза ідентичності охоплює всі аспекти буття: національний, культурний, політичний і релігійний.

Дія роману «Клоун Шалімар» розпочинається в Лос-Анджелесі на початку 1990-х. Ми знайомимося з позашлюбною донькою колишнього американського посла в Індії Макса Офалса. Індія— яскрава, талановита 24-річна жінка: блискуча студентка, спортсменка та документалістка, яка прагне дослідити психогеографію Лос-Анджелеса у своєму фільмі. Життя Індії сповнене захоплень: вона тренується в боксі, вивчає бойові мистецтва та вправляється зі стрілецькою зброєю. Однак її улюбленою зброєю є лук і стріли. Індія впевнена у своїй красі й живе без зайвих умовностей, дозволяючи собі несерйозні стосунки, наприклад, із чоловіком-моделлю, ім’я якого їй важко запам’ятати. Батько ніколи не розповідав дочці про її справжню матір, натомість виховував її у дусі військових настанов і філософії Сунь-цзи. Проте у сни дівчини чомусь проривається туга за далеким Кашміром.

Фото: salmanrushdie.com

Батько Індії – єврей зі Страсбурга, який, переживши Другу світову війну як герой французького руху Опору, досяг вершини світової політики. Космополіт і експерт у боротьбі з тероризмом, він зберігає харизму й популярність у свої сімдесят. Макс активно відвідує світські події та підтримує стосунки з найяскравішими зірками Голлівуду, Боллівуду й індустрії розваг для дорослих. Його пентхаус у престижному готелі став символом розкішного життя.

Одного дня, невдовзі після того, як Макс Офалс виступив на телебаченні, засуджуючи повстання в Кашмірі, його вбиває власний шофер — Клоун Шалімар, прямо на порозі доньчиного будинку. Наступною ціллю вбивці стає сама Індія. Дівчині доведеться розкрити правду про Шалімара й водночас дізнатися таємницю своєї справжньої матері. Сюжет повертає читача у минуле, поступово розкриваючи приховані події, що призвели до трагедії, і завершується майже там, де почався.

Вигадане селище Пачхігам у Кашмірі видається справжнім раєм, де індуїсти й мусульмани живуть у мирі, об’єднані спільними культурними цінностями. Саме тут зароджуються почуття між вправним канатоходцем Шалімаром і чарівною танцівницею Буньї. Їхнє кохання долає релігійні бар’єри, а шлюб стає символом гармонії. Проте Буньї мріє про краще життя та прагне вирватися за межі провінції. Її шлях перетинається з Максом Офалсом, який дарує їй обіцянку іншого світу. І вона довіряється йому. Це рішення стає початком клубка трагічних подій.

Фото: bookclub.ua

Кашмір у романі — не просто місце, а живий персонаж. Село Пачхігам стає символом втраченої гармонії. Через інтимні й водночас трагічні сцени сімейного життя Шалімара і Буньї автор показує красу й крихкість цього світу. Найсильніші моменти роману розгортаються саме тут — у теплій, чуттєвій атмосфері їхньої молодості, наповненої гумором і дрібними радощами. Але серце історії — це трагедія руйнування мирного Кашміру, гімн любові до втраченого раю. Рушді зворушливо передає біль і тугу за світом, який міг би залишатися толерантним і полікультурним. Посилена мілітаризація з боку індійської армії втілюється у хижій постаті генерала Качхвахи, а релігійний фанатизм набирає сили завдяки Залізному Муллі, який збирає легіони прихильників.

Контрастно до Кашміру, лінія Макса Офалса переносить читача в Європу часів Другої світової війни. Його історія наповнена динамічними сценами втечі, інтригами та звабленнями, однак виглядає радше декоративним фоном, ніж серцевиною роману. Макс уособлює моральні компроміси, які Захід привносить у боротьбу за владу. Рушді розкриває механізми мілітаризму, які руйнують Кашмір: він, як і життя Шалімара, стає жертвою глобальних амбіцій і ненависті.

 Роман «Клоун Шалімар» проводить читача через століття історії Кашміру від періоду мусульманського правління до імперіалістичних поділів, через боротьбу за незалежність і криваві війни між Індією та Пакистаном. Мова роману, насичена поетичністю й символізмом, нагадує про красу і болючість втрат. Кожен персонаж — духовний вигнанець, який переосмислює свою ідентичність у розірваному світі. Це багатошаровий твір, де особисті драми переплітаються з релігійними, політичними та історичними конфліктами, створюючи широку панораму людських почуттів і суспільних потрясінь. Це історія, що ставить під сумнів межі між добром і злом, досліджує природу ненависті, яка руйнує суспільства й сім’ї, та розкриває коріння ісламського тероризму. Проте це не лише історія про насильство, але й сум за ідеалом справедливого світу. Вона глибоко тривожить, але водночас зворушує. 

Зрозуміти Грузію: 8 книжок грузинських письменників

Вероніка Стягайло, бібліографка, історикиня

Источник: lb.ua