Найдовший збройний конфлікт в історії США: політична, економічна та соціальна складові американської війни в Афганістані

254перегляди Юлія Баженова, 20 листопада 2024, 18:30 Поділитися

Американська війна в Афганістані тривала 20 років – з 2001-го до 2021 року, ставши найдовшим збройним конфліктом в історії США. За цей час змінилось чотири президенти – Джордж Буш, Барак Обама, Дональд Трамп і Джозеф Байден.

Війна здавалась нескінченною як для мешканців Афганістану, так і для цілого світу… Аж ось 31 серпня 2021 року останні військові покинули територію Афганістану. Конфлікт завершений. Та чи вдалося Сполученим Штатам Америки досягти мети?

Як не дивно, для Америки ця війна не стала глобальною та значущою. Це не досвід Другої світової чи Громадянської війни в США, тож її не можна порівняти з національною травмою В’єтнаму чи Іраку. Ця війна поклала початок боротьбі з тероризмом, і багато американців підтримало її.

Але для Афганістану значення цієї війни набагато сильніше та серйозніше – це була найдовша фаза збройного протистояння, яке струсонуло всі верстви суспільства, перекроїло країну та її культуру. За довгі роки війна збільшила класовий розрив серед громадян – дистанцію між селом та містом, заможними та бідними, пуштунами і дарі (корінними племенами Афганістану). Поширився екстремізм, постала «Ісламська держава», яку зміцнило правління «Талібану». Насильство породило насильство.

США не перемогли. Війна пішла хибним шляхом, який роками нищив афганський народ. Чи вийшло розібратись, що пішло не так? Де були допущені основні помилки і чому цим двом державам так і не вдалось порозумітись?

Докладніше – в огляді Mind.

Бекграунд. Картер Малкасян – історик і завідувач кафедри оборонного аналізу Школи підвищення кваліфікації офіцерських кадрів ВМС, колишній старший радник військового командувача США в Афганістані. Провідний науковець із вивчення Афганістану, володіє мовою пушту.

Автор спирається на власний досвід, глибокі знання, багатий масив першоджерел і проводить читача через основні етапи війни. Від вторгнення 2001 року до поразки США після виходу з Афганістану у 2021 році та швидкого повернення «Талібану» до влади.

Видавництво: «Наш Формат»

Сюжет. Афганістан – це сувора країна, земля безлюдних гір та пустель, що розташована на межі Близького Сходу та Південної Азії. Замкнена між Туркменістаном, Узбекистаном, Таджикистаном (колишні радянські республіки), Іраном та Пакистаном. Країна і народ Афганістану мають довгу історію, яка включає три війни з Великою Британією та одну з Радянським Союзом. Комуністична революція 1978 року і подальша радянська інтервенція стали початком сорокарічному періоду потрясінь, який вплинув на політику, соціальні структури та культуру країни. Щоб розібратись у тому, що сталося, треба базово розуміти Афганістан – його суспільство, характер та культуру.

Необхідно зазначити, що надважливою рисою афганської ідентичності є іслам – люди пишаються своєю побожністю та цілком спираються на Коран у багатьох ситуаціях. Тому релігійні лідери у цій країні мають набагато більше впливу, ніж політичні. 

Тож можна виділити дві основні цінності:

Наша точка відліку – 1978 рік. Це комуністична революція і повстання афганців проти неї, що спонукало Радянський Союз до вторгнення. Радянсько-афганська війна тривала 10 років, і для США це була лише нагода ослабити совітів. Тож повстанців активно підтримували зброєю та грошима, поки це було вигідно.

Ця війна сильно змінила Афганістан соціально та економічно: мільйон афганців загинув, ще 4 мільйони втекли до Пакістану та Ірану, освіта та охорона здоров’я зійшли нанівець, і ціле покоління не могло здобути середню освіту.

Соціально-економічні наслідки війни заклали підґрунтя для злиднів на десятиліття, що призвело до появи основного афганського бізнесу – вирощування маку та його збуту.

Проте коли совіти програли і вивели війська, громадянська війна в Афганістані продовжилась. Суспільство було надто розколотим, щоб запанував мир. Моджахеди (учасники священної війни) хоч і перемогли, та були глибоко розділені та продовжили ворогувати між собою. Цей період вважається найтемнішим – на вулицях панувало насильство й руйнування. Саме у цій атмосфері народився «Талібан». Місце народження – Кандагар.

«Кандагар – це батько Афганістану. Тут починається мир. Тут починається війна. Тут почався “Талібан”».

«Талібан» заснувала група релігійних лідерів – мулл, богословів, які боролися проти совітів під час радянсько-афганської війни, та яких пов’язували навчання, бойовий досвід і спільне переконання, що Афганістан має невідступно керуватись ісламом. Їх непокоїла довколишня анархія, а мусульманський обов’язок спонукав їх діяти.

У жовтні 1994 року вони випустили фатву (постанову) про свій рух. Було визначено такі цілі: встановити ісламське право, сформувати єдиний справедливий уряд відповідно до Корану, провести соціальні реформи та викорінити корупцію, відновити незалежність і територіальну цілісність країни.

«Талібан» стане основною силою, з якою боротимуться США, незважаючи на те, що таліби не терористи. Важливо розуміти, що саме таліби втілили основні ідеї, які сповідує іслам, тому отримали багато підтримки серед простих людей.

Протягом 20 років, з перемінним успіхом, таліби то захоплювали, то втрачали владу, проте ніколи не втрачали свого авторитету та важливості для народу Афганістану. І, мабуть, вже тут з’являється певне розуміння, що пішло не так. Але до цього ми ще дійдемо.

11 вересня 2001 року два літаки врізались у вежі-близнюки Всесвітнього торгового центру в Нью-Йорку, а ще один ударив по Пентагону. Четвертий на полі в Пенсильванії не долетів до своєї цілі – Капітолія. Приблизно 3000 американців було вбито і стільки ж поранено. Відповідальність за теракт взяла на себе «Аль-Каїда» на чолі з Усамою Бен Ладеном.

Ще у 1996 році Бен Ладен випустив «Декларацію про джихад» – свою програму дій проти США. Голова «Талібану» мулла Омар просив його припинити говорити про це у публічному просторі, проте не заборонив здійснювати терористичну діяльність, тож теракт був спланований і здійснений саме з території Афганістану, де на той час і базувалась  «Аль-Каїда». Тому для більшості американців та Заходу загалом «Талібан» став асоціюватися з тероризмом, незважаючи на те, що вони ніколи не брали участі у терактах. Вони могли видати Бен Ладена, й жодного вторгнення не було б. Проте мулла Омар відмовився це робити. Так почалась війна, що затягнулась на довгі 20 років.

США мали на меті знищити Бен Ладена та зупинити тероризм. Це було першою причиною для вторгнення. Й аж за 10 років після початку війни Усама Бен Ладен був убитий військовослужбовцями підрозділу «Морські котики» ВМС США у травні 2011 року в Пакистані.

Але чому після цього війна не зупинилась? США хотіли встановити свою владу і контроль в Афганістані, щоб усунути потенційну загрозу нових терактів, та зробити з ісламської держави світську.

Певною мірою це вдалося, проте не повністю. «Талібан» міцно стояв, мав значну підтримку серед населення і вважав дії США окупацією. А чи можна перемогти тих, хто вважає своїм священним обов’язком захистити країну?

Америка потрапила у пастку тривалої та дорогої війни, якій не було видно кінця-краю. Ця нескінченна війна породила екстремізм і безупинні антитерористичні операції. Так, головних цілей досягли – ліквідували Усаму Бен Ладена та запобігли новим терактам у США, але так і не змогли перемогти «Талібан».

Причина, яку відкриває довга історія цієї війни, полягає в тому, що «Талібан» боровся за те, що означало бути афганцем. Вони боролись за основні ісламські цінності, а іноземна окупація суперечить їм. Нерозуміння іншого народу призвело до краху і багатьох втрат. Чи можна було завершити війну раніше? Можливостей для цього було багато, проте ряд неправильних рішень не дозволив цього зробити.

Після виводу військ США з Афганістану в 2021-му того ж року «Талібан» захопив усю територію країни, після чого їхній голова заявив, що війна закінчилась.

Вам сподобається, якщо: вам цікаво розібратися в історії війни між США та Афганістаном і зрозуміти, що сталось. Ця книжка надає вичерпне розуміння конфлікту.

Вам не сподобається, якщо: тема вам відверто не цікава, й війни інших держав не входять у вашу зону інтересів.

Головна причина прочитати: «Американська війна в Афганістані» – це цікава розповідь про протистояння двох різних світів, яка буде корисною для тих, хто вивчає військову справу, ісламський світ Близького Сходу та основи геополітики США. 

У тому ж дусі:

Дуґлас Мюррей «Самознищення Європи: імміграція, ідентичність, іслам» 

Провокаційний науковий твір, що досліджує вплив масової імміграції на культурну, політичну та релігійну ідентичність країн Європи, зокрема на контекст ісламу.

Автор аналізує різні аспекти цього явища, зосереджуючись на проблемах інтеграції, впливі ісламської культури на європейське суспільство, а також на національну безпеку та політику.

Книжка спростовує стереотипні уявлення і спонукає до обґрунтованих дискусій про складні аспекти міжкультурної взаємодії в Європі. 

Кріс Кайл «Американський снайпер»

Книжка спогадів Кріса Кайла, військовослужбовця підрозділу спецоперацій ВМС США «Морські котики», визнаного найуспішнішим снайпером у військовій історії Сполучених Штатів, демонструє американський погляд на військовий конфлікт в Іраку.

Видання стало основою для однойменного кінофільму, знятого Клінтом Іствудом. 

Источник: mind.ua