Минуле й сьогодення Європи очима британського історика, письменника і професора Оксфордського університету

295переглядів Анастасія Герасимова, 4 вересня 2024, 20:10 Поділитися

«На відміну від репортажів і коментарів, що їх писав по гарячих слідах, тут я повністю користуюся перевагами ретроспективного погляду, – зазначає у передмові до своєї книжки Тімоті Ґартон Еш. – Кажуть, що погляд у минуле дає змогу бачити речі так, ніби зір у вас «одиниця», і хоча моя точка зору з 20-х років XXI століття досі далека від ідеалу, деякі речі стали мені зрозумілішими».

Можемо припустити, що завдяки масштабній праці історика деякі аспекти з відносно недалекої минувшини Європи набудуть і для читачів «Рідних земель» нового та глибшого звучання.

Більше про книжку – в огляді Mind.

Бекграунд. Тімоті Ґартон Еш – британський історик, який спеціалізується на вивченні сучасної історії Європи. У 1980-х був іноземним журналістом The Spectator і колумністом The Independent, пізніше розпочав науково-викладацьку карʼєру й встиг попрацювати в Оксфордському та Стенфордському університетах. Виступав політичним радником. Має у творчому доробку понад десять книжок, які переважно присвячені рухам за демократичні свободи країн колишнього соціалістичного табору. Видання «Рідні землі. Історія Європи через особисте сприйняття» вийшло друком 2023 року. На понад 500 сторінках книжки автор аналізує минуле, щоб простежити шлях суспільно-політичних перетворень, який пройшло вже кілька поколінь європейців.

Видавництво: Vivat   

Сюжет. Автор вважає, що сучасну Європу неможливо зрозуміти, не повернувшись у 1945-й – рік завершення Другої світової війни. Від нього Тімоті Ґартон Еш веде відлік мирного часу глобальних перетворень, який закінчився «24 лютого 2022 року, коли вибухнула величезна жахлива війна».

Тож подорож подіями, країнами, визначними й, на перший погляд, нічим не примітними місцями британського історика поділена на пʼять частин.

Перша, «Зруйнована», переносить у повоєнну Європу. Автор нагадує про безодню варварства, вчиненого європейцями над європейцями. Втім, як зауважує Еш, часи жорстокості почалися іще раніше, – у певних країнах з 1917 року – з приходом радянської влади…

Навіть по завершенню Другої світової війни Португалія та Іспанія (про що швидко забулося) перебували під владою фашистської диктатури, звільнившись аж у 1970-х роках. Тому певний час, навіть після спільного досвіду поразок і перемог, Європа була розділена.

Саме таку назву має друга частина книжки, в якій ідеться про поділ континенту між двома наддержавами – Радянським Союзом і США.

Міркуючи про «декілька Європ», які існували паралельно, але не в єдності, Тімоті Ґартон Еш пише про Францію, Грецію, Іспанію та Португалію, звісно, про Німеччину періоду НДР та ФРН.

У частині «На підйомі» автор описує боротьбу європейців за свободу. Розповідь про це Еш починає зі згадки про страйк робітників верфі в Гданську, який, на думку історика, «поклав початок десятирічній політичній трансформації, кульмінацією якої став кінець комуністичного правління в Центральній Європі 1989 року».

Фемінізм другої хвилі, Оксамитова революція Вацлава Гавела, події в Польщі 1980-1981 років, прихід до влади Горбачова – центральні теми розділу.

Далі – черга світу після падіння Берлінського муру. Частина «Тріумфаторка» присвячена Європі 1990-х – початку 2000-х з об’єднаною Німеччиною, скороченням ядерного озброєння після розпаду СРСР, розширенням Заходу, до якого увійшли країни Балтії, Угорщина, Польща, Словаччина, Болгарія…

Для автора важливо нагадати, що, «розширення на схід – як ключового альянсу Заходу, призначеного дбати про його безпеку, так і головної політичної організації Європи – підтримували на Заході далеко не всі».

Відповідно, зʼявляється тема розширення й НАТО, а з нею – і згадки про Володимира Путіна, який ще 2000 року обурився через дії альянсу.

Цікавими є роздуми автора про бачення Європи як Не-Америки, що з’явилося в політичному просторі після терористичних атак 11 вересня 2001 року та війни в Іраку. Завершує книжку розділ «Нерішуча» – про глобальну економічну кризу, голосування Франції та Нідерландів проти європейської конституції, війну Росії проти Грузії, анексію Криму, кризу біженців, Брекзит, прихід до влади популістів у низці європейських країн, пандемію ковіду, і врешті – повномасштабну війну Росії проти України.

Історик зауважує, що після періоду розвитку для Європи настав час «низхідного повороту», коли «ЄС виявився найбільш неохоче створеною імперією в історії світу».

Вам сподобається, якщо: ви віддаєте перевагу історичній літературі, поданій крізь призму сприйняття конкретного автора, а не переказу загальновідомої інформації; цікавитеся художнім репортажем; відчуваєте довіру до авторитету автора, який левову частку своєї професійної діяльності присвятив вивченню історії Центральної та Східної Європи.

Вам не сподобається, якщо: ви не сприймаєте неквапливий стиль оповіді та автобіографічні відступи автора в ній; вважаєте, що для розуміння сьогодення слід більше зосереджуватися, скажімо, на історії Китаю, бо з Європою давно все ясно; не довіряєте іноземцям, які намагаються проаналізувати причини та наслідки повномасштабної російсько-української війни.

Головна причина прочитати: «Про минуле варто памʼятати заради майбутнього», – щиро переконаний Тімоті Ґартон Еш. Аналізуючи історію Європи, особливо ті події, свідком і учасником яких був автор, він намагається вивести «рецепт душевної сили», який допоміг би вже сучасним європейцям переживати різноманітні катаклізми – політичні, економічні чи екологічні.

«Передбачайте найгірше, працюйте на краще», – так звучить настанова від Тімоті Ґартона Еша, який у своїй щирій, емоційній книжці робить висновок, що «попри всі недоліки, обмеження і лицемірство, попри всі невдачі останніх років» Європа стала кращою. Оптимізм автора важко не розділити, хоч у нас, українців, до цієї частини світу ще залишається чимало запитань.   

У тому ж дусі:

Тоні Джадт «Після війни. Історія Європи від 1945 року» («Наш Формат»)

928 сторінок цієї книжки Тоні Джадта, британського та американського історика, дослідника, викладача Кембриджського та Оксфордського університетів, красномовно натякають на ґрунтовність праці. Дійсно, «Після війни. Історія Європи від 1945 року» скрупульозно описує складний шлях Європи з часів Другої світової війни до початку XXI століття. Оповідь Джадта охоплює політичні, економічні та соціальні трансформації на всьому континенті. Автор майстерно переплітає досвід Східної та Західної Європи, подаючи читачу широкий погляд, наприклад, на характер «холодної війни», розквіт і падіння комунізму, розширення Європейського Союзу.

Джадт пише чітко і доступно, роблячи складні події та ідеї зрозумілими. Книжка вирізняється збалансованим поглядом і глибоким аналізом, безліччю подробиць і роздумів про події, які не є широко розтиражованими чи часто згадуваними. Історик не обходить увагою культурні та інтелектуальні течії, які сформували сучасну Європу. «Після війни» можна сміливо назвати виданням, обовʼязковим для прочитання, якщо цікавитеся минувщиною, поданою під збільшуваним склом справжнього науковця.

Воррен А. Коен «Така ж держава, як усі інші. Стисла історія міжнародних відносин США» («Видавництво Анетти Антоненко»)

Тему минувщини Європи, здається, згаданими вище книжками ми вичерпали. Тож варто звернутися до супердержави, розташованої за океаном.

«Така ж держава, як усі інші. Стисла історія міжнародних відносин США» – це лаконічне, але доволі ґрунтовне дослідження еволюції американської зовнішньої політики. Ця книжка стане цінним джерелом інформації для читачів, зацікавлених у розумінні складних процесів, пройшовши які, Сполучені Штати посіли своє місце на світовій арені.

Воррен А. Коен, авторитетний історик, почесний професор Університету Меріленду, подає збалансовану розповідь, яка охоплює період від перших років існування країни до наших реалій.

Автор заглиблюється у характер ключових зовнішньополітичних рішень лідерів США, наголошуючи, як внутрішня політика, економічні інтереси та ідеологічні питання вплинули на взаємодію Америки зі світом. У книжці докладно описані такі важливі події, як доктрина Монро, «холодна війна» і війна з тероризмом у контексті тем влади, демократії та дипломатії. 

Источник: mind.ua