Дослідження винятковості Європи як результату структурованої конкуренції

207переглядів Анастасія Герасимова, 29 січня 2025, 20:30 Поділитися

«Це дослідження особливої економічної, політичної і соціальної еволюції Європи не схоже ні на що з того, що пропонували раніше. Якщо його вважатимуть правильним, воно зможе стимулювати не менш особливі досягнення у кожному куточку світу», – пише у передмові до видання Брюс Буено де Мескіта.

У своїй книжці автор прагне пояснити, як формувалися та затверджувалися «найбільш виняткові риси Заходу» – толерантність, процвітання і свобода, – і в чому тут полягала заслуга монархів та очільників католицької церкви. 

Докладніше про книжку – в огляді Mind.

Бекграунд. Брюс Буено де Мескіта – це американський політолог, професор Нью-Йоркського університету й автор нонфікшну про природу влади та її звʼязок з економікою і диктатурою. В оригіналі «Винайдення влади. Королі, папи і розквіт Заходу» вийшла 2022 року. Книжка отримала здебільшого позитивні відгуки:  Publishers Weekly описав її як «захопливу», а Австралійський інститут міжнародних відносин наголосив на оригінальності авторського підходу.

Видавництво: «Лабораторія».

Сюжет. Книжка складається з восьми частин. Перша, «Винятковість», аналізує концепцію «західної винятковості», піддаючи сумніву поширені пояснення, такі як культурна чи релігійна перевага. Особливу увагу автор приділяє Вормському конкордату 1122 року (конкордат – це угода, підписана папами і світськими правителями), який заклав основи для соціально-економічного та політичного розвитку Заходу.

​Наступна частина, «Два мечі, одна церква», розглядає напруження між духовною та світською владою в Європі. Події, такі як боротьба за інвеституру та створення Папської держави, визначили політичні динаміки, які відрізняли Європу від інших цивілізацій, де церква і держава були об’єднані. ​

Далі у «Грі в конкордат» йдеться про стратегічну взаємодію між папами та монархами. Вормський конкордат став визначальним у встановленні меж влади, що вплинули на релігійні та світські сфери життя. Цей договір мав довготривалий вплив на європейське державотворення. ​

Розділ ​«Розвій секуляризму» присвячений процесу секуляризації європейського управління та суспільства. У ньому автор розглядає, як багатство й інтереси світської влади поступово почали переважати над релігійною владою, що послабило монополію церкви на політику та культуру​

​У «Шлях до процвітання» Брюс Буено де Мескіта пояснює, як світські ініціативи, наприклад, розвиток земель і зростання торгівлі, стимулювали економічне процвітання. Показано, як церковні собори та хрестові походи сприяли розвитку комерції та інновацій, що закріпили провідну роль Європи​ у цивілізованому світі.

«Шлях до полону та звільнення пап» присвячений Авіньйонському полону пап і внутрішнім конфліктам у церкві. Події цього періоду показують складну взаємодію між церковною та світською владою і її вплив на стабільність Європи.

Як відбувалася політична ​еволюція від феодальних монархій до централізованих держав із представницькими інституціями читач дізнається в розділі «Поява держав, народження представницької демократії». Тут автор акцентує на ролі конкордатів у розвитку суверенітету та балансу між монархіями й парламентами. ​

​Завершується книжка розділом «Сьогодення», який пов’язує історичні події із західними цінностями толерантності, демократії та процвітання. Брюс Буено де Мескіта демонструє, як уроки Вормського конкордату продовжують впливати на сучасні системи управління та суспільні структури​.

Вам сподобається, якщо: ви цікавитеся історією європейської цивілізації та хочете дізнатися, як взаємодія між церквою і державою вплинула на формування сучасного Заходу; ви полюбляєте книжки, які пропонують незвичний погляд на відомі історичні події; захоплюєтеся темами секуляризації, політики та еволюції держав.

Вам не сподобається, якщо: ви очікуєте простого викладу історичних фактів без глибокого аналізу та складних теоретичних моделей; вас не цікавлять процеси сивої давнини й ви не вірите, що вони можуть впливати на сьогодення; ви не готові до читання книжки, яка вимагає вдумливого підходу і часом ставить під сумнів усталені уявлення про європейську історію.

Головна причина прочитати: «”Винятковість” Європи була запущена визнанням того, що існує конкуренція між світською і духовною сферами, і вона має бути впорядкованою, інституціолізованою та керованою завдяки створеному простору для торгу, а не веденню боротьби у стилі “переможець отримує все”», – пише Брюс Буено де Мескіта, підштовхуючи читача до того, що події далекого XII століття, яким і присвячено його видання, можуть бути уроком і для сьогодення.

Автор переконаний, що «ті уряди, які переймають економічні уроки конкордатів – регульованого, конкурентного капіталізму й політично вагомої громадськості, – досягають і досягатимуть найкращих результатів».

Тож читати працю Брюса Буено де Мескіти – все одно, що виконувати вправи на логічне мислення, складені людиною з дуже ґрунтовними знаннями теми, тобто корисно для загального розвитку і ще більше – для глибшого розуміння законів розвитку суспільства.

У тому ж дусі:

Джеймс Робінсон, Дарон Аджемоглу «Чому нації занепадають»

Книжка, яка за понад десять років з моменту виходу встигла стати якщо не культовою, то знаковою. У ній економіст Дарон Аджемоглу та політолог Джеймс А. Робінсон досліджують ключове питання: чому одні нації процвітають, а інші залишаються у злиднях. Автори стверджують, що головним чинником тих чи інших процесів є природа політичних та економічних інституцій країн. Інклюзивні інституції, які сприяють участі громадян в ухваленні рішень та захищають права власності, стимулюють інновації та економічне зростання. Натомість екстрактивні інституції, створені для збагачення еліт, пригнічують розвиток та консервують бідність.

Ця праця вирізняється ґрунтовним історичним аналізом, що включає приклади з історії Римської імперії, середньовічної Венеції, СРСР, Латинської Америки тощо. «Чому нації занепадають» – захопливе читання, книжка, яка демонструє комплектний підхід до розвитку суспільства, а заразом і ерудицію її авторів, чиї висновки збагатять і читацький корпус знань. 

Ювал Ной Харарі «Sapiens: Людина розумна. Коротка історія людства» 

Масштабне дослідження історії людства, що простежує шлях Homo sapiens від непомітних збирачів до виду, що став домінантним та вплинув на формування планети. Харарі структурує свою розповідь навколо трьох ключових революцій: когнітивної, яка дала поштовх абстрактному мисленню й комунікації; аграрної, що змінила суспільства та екосистеми; і наукової, яка продовжує переосмислювати роль людини у світі.

«Sapiens: Людина розумна. Коротка історія людства» всесвітньо відомого ізраїльського науковця поєднує історію, антропологію, соціологію та біологію в єдину цілісну оповідь.

Ювал Ной Харарі ставить провокативні запитання про ціну прогресу, природу щастя та етику людського домінування над іншими видами.

Власне, з цієї книжки, що в оригіналі вийшла 2011 року, й почалася слава Харарі як автора нонфікшну. У «Sapiens: Людина розумна» автор робить складні ідеї доступними для широкого кола читачів, оперуючи сміливими висновками про минуле, теперішнє, прогнозами щодо майбутнього людства. 

Источник: mind.ua