Дві дуже різні стрічки про швидкоплинність життя і кохання як одну з його найважливіших складових

180переглядів Ольга Усачова, 12 листопада 2024, 20:30 Поділитися Кадр зі стрічки «Час жити».

Триває прокат справжнього романтичного хіта від А24 з Ендрю Ґарфілдом та Флоренс П’ю, а також абсолютно шаленого і дуже щирого юридично-кримінального мюзиклу про колишнього мексиканського наркобарона, який вирішує почати життя з чистого аркуша і творити добро.

Докладніше – в огляді Mind.

«Час жити»

Сюжет. Перспективна шеф-кухарка Алмут випадково збиває машиною Тобіаса. Ця аварія кардинально змінює життя двох молодих людей і стає початком неймовірного роману, який вкотре доводить, що кохання подекуди об’єднує абсолютно несхожих між собою людей.

У ролях: Ендрю Ґарфілд, Флоренс П’ю, Грейс Делані, Іфа Хайндс, Адам Джеймс.

В українському прокаті: з 31 жовтня 2024 року.

Бекграунд. Стрічка знята у копродукції Великобританії, США та Франції.

Це романтична драмеді, знята Джоном Краулі («Бруклін», «Щиголь») та сценарієм Ніка Пейна («Корона»). Фільм розповідає про стосунки пари протягом десяти років. Фільм використовує нелінійний наратив оповіді, звертаючись до різних епізодів життя головних героїв.

Прем’єра фільму відбулася на Міжнародному кінофестивалі в Торонто 6 вересня 2024 року, а випуск у прокат у США – 11 жовтня 2024 року компанією A24. Стрічка зібрала $ 24,5 млн у світовому прокаті.

Рейтинг стрічки на IMDb –  7,3 з 10.

Вам сподобається, якщо: ви хочете побачити життєствердну історію, що пролетить так само непомітно, як летять наші з вами дні, – вона, з одного боку, дуже чесна, весела і щира, а з іншого, б’є дуже боляче, говорячи про втрату найближчих. Фільм резонує головним чином з тієї причини, що в героях дуже легко впізнати себе.

Вам не сподобається, якщо: ви не є поціновувачем мелодрам і не хочете занурюватись у проблеми, які зокрема спіткають пар, а також не налаштовані відкривати душу і витягати назовні свої переживання, адже вони точно будуть, якщо ваше серце не камінь.

Головна причина подивитися: насолодитися неймовірною хімією і чуттєвістю між Ендрю Ґарфілдом та Флоренс П’ю, які показали, як люди здатні еволюціонувати у міцному партнерстві й справжній любові, що прощає багато речей і рухає цим світом (принаймні, у романтичній версії світобуди). У стрічці уважний глядач може побачити також доволі корисні уроки побудови здорових стосунків, де щира розмова буде завжди на першому місці. А якщо у вашому особистому житті зараз не кращий період, то фільм може надихнути на пошук гармонії. 

«Емілія Перес»

Зображення: flickeringmyth.com. 

Сюжет. Рита – адвокатка, яка почувається на роботі не у своїй тарілці. Її компанія любить великі гроші, тому часто допомагає злочинцям уникнути відповідальності. Але одного разу героїня отримує несподівану пропозицію. Вона має допомогти лідеру наркокартелю піти з кримінального світу й реалізувати неймовірний план втечі: ставши жінкою, як він завжди і мріяв бути.

У ролях: Зої Салдана («Аватар», «Вартові галактики»), Селена Гомес («Мертві не помирають», «Дощовий день у Нью-Йорку», «Відвʼязні канікули»), Адріана Пас, Карла Софія Ґаскон.

В українському прокаті: з 7 листопада 2024 року. 

Бекграунд. Створив фільм режисер Жак Одіяр («І моє серце завмерло», «Брати Сістерс», «Діпан», «Іржа та кістка») – володар «Золотої пальмової гілки» Каннського кінофестивалю, «Срібного лева» Венеційського міжнародного кінофестивалю, премій BAFTA і «Сезар». Перші покази стрічки в Україні відбулися у межах 8-го Київського тижня критики.

Ідею з наркоторговцем-трансгендером Одіяр підгледів у романі «Послухай» Бориса Разона. Втім, у книжці персонажа згадують побіжно, але режисер захотів розширити історію і зняти цілу картину, досліджуючи, що у маскулінному світі наркоторгівлі відчуває людина, яка бажає змінити стать.

Фільм є національним кандидатом від Франції на премію «Оскар».

Стрічка поєднує елементи нуару, мелодрами, комедії та мюзиклу. У головних ролях знялися світові зірки. Зої Салдана відома за кінофраншизами «Аватар» і «Вартові галактики». Селена Гомес («Мертві не помирають», «Дощовий день у Нью-Йорку», «Відв’язні канікули»), також відома як співачка, записала для фільму оригінальну пісню Mi Camino. Також у стрічці зіграли Адріана Пас і Карла Софія Ґаскон, і всі чотири акторки отримали Приз Каннського кінофестивалю за Найкращу жіночу роль.

Зокрема Карла Софія Ґаскон стала першою відкритою трансакторкою, яка отримала головний приз у Каннах. 

Музику та пісні до фільму написали французи Клеман Дюколь та Камілла. Дюколь раніше працював над мюзиклом «Аннетт» Леоса Каракса з Адамом Драйвером та Маріон Котіяр. Хореографію створив всесвітньо відомий хореограф Дам’єн Жале, який раніше співпрацював з Лукою Ґуаданьїно («Суспірія») та Полом Томасом Андерсоном («Аніма»).

Художнє керівництво костюмів здійснив модний дім Saint Laurent на чолі з креативним директором Ентоні Ваккарелло. Монтаж фільму виконала Жюльєтт Вельфлін, відома роботою над такими фільмами як «8 подруг Оушена» та «Голодні ігри».

Рейтинг стрічки на IMDb – 7,4 з 10.

В українській озвучці Гомес озвучила співачка Michelle Andrade, а транс-жінку Карлу Софію Ґаскон – блогерка Невгамовна Монро.

Вам сподобається, якщо: вам цікаво побачити новий фільм від французького режисера Жака Одіяра, який не боїться експериментів (але хай вас не лякає пісня про вагінопластику на початку фільму) і говорить про ціну життя у свій незвичний спосіб, розповідаючи про вчорашнього яскравого представника кримінального світу Мексики, що хоче почати нове «правильне» життя.

Вам не сподобається, якщо: ви не готові до артхаусних витівок про вічне на широкому екрані й не хочете боротися із власними упередженнями щодо гендера і навіть до того, про що можуть співати у сучасному мюзиклі та як саме; не звикли до фільмів, де треба думати і виходити за межі звичного сприйняття реальності.

Головна причина подивитися: отримати порцію змішаних емоцій від перегляду стрічки, що порушує дуже багато тем, – від любові до себе та партнера і дітей до справжньої дружби, яка може здатися максимально абсурдною на перший погляд.

Стрічка розмиває багато кордонів, змушуючи замислитись над тим, чи здатна людина вибілити себе після минулих злодіянь і чи вирішує щось по-справжньому зміна зовнішньої оболонки, а також доволі гостро натякає на те, яким коротким є життя, і який слід кожен здатен лишити по собі (або ні). Водночас картина демонструє, як кожна із героїнь по-своєму йшла до власної правди та самореалізації і як цей шлях змінював їх.  

Источник: mind.ua